Дивлюсь в твої очі: які незрадливі!
Дивлюсь в твою душу, - яка чарівна!
Як хочу тебе я зробити щасливою,
Бо ж ти в моїй долі така лиш одна!
Голубко моя! Сизокрилая пташко!
Вже наше життя не на молодість йде.
Ще прийде пора, коли стане нам важко,
Коли пізня старість до серця прийде.
Чи схочеться нам так, як зараз, - кохати?
Чи зможеться нам в сині весни іти?
А зараз ти дітям прекрасная мати,
І внучкам бабуся чудовая ти!
Пишаюсь тобою! Милуюсь тобою!
Тобі завдяки, не один в цьому дні.
Нічого не можу зробити з собою,
Настільки ти стала близькою мені!
Мені, як і всім, все людське притаманне:
Бажається ласки, обіймів твоїх,
І всього того, що складає кохання,
Що з часу Адама сповідує світ.
Я буду горіти! Я буду творити!
Допоки в мені буде жить почуття
Щоб ти ще могла милим веснам радіти,
Щоб бачила квіти оцього життя!
Голубко моя! Ангел мій білокрилий!
За тебе Христа я щоденно молю!
Щоб дав тобі Бог долю жінки щасливу,
Бо я тебе, рідна, безмежно люблю!
когда она прочтет все эти строки, то песню вам любви от счастья тоже запоет...
