ПРІРВА ПРЕКРАСНИХ ОЧЕЙ.
Ти, яку вимріяв серцем своїм,
Хоч і не знав, де зустріну,
Раптом, як літо, прийшла у мій дім
В саму останню годину.
Ніжна, яскрава, струнка, осяйна,
Ніби казкова царівна.
В душу з тобою вернулась весна,
Щастя мелодія дивна.
Мовиш ти слово, а слово твоє
Наче струмок, дзюркотливе,
Лиш усміхнешся і серце моє
Усмішці милій радіє
Вроди жіночої чари ясні,
Скільки в них зваби та сили!
Прірва прекрасна очей твоїх
Серце моє полонила.
Я вже не чую прожитих років,
Ніби й не було тривоги.
Мрії бентежні з недоспаних снів
Кличуть в далекі дороги.
Знов, як колись, наді мною всі дні
Небо надії, безкрає.
Падаю, падаю в очі ясні
Ніжно і палко – кохаю!
понеділок, 30 червня 2014 р.
Как хорошо ,что чувства все еще свежи... 
