Життя найбільший дар природи
Це знали всі , у всякий час
Й не дивлячись на перешкоди
Йдемо ,допоки наш вогонь не згас
Життя у нас коротке дуже
Все швидше плине час у даль
І не спіши ти жити друже
Скуштуй усе і жаль, й печаль
Воно навчить тебе любити
І рідну матір цінувать
Навчить тебе як ліпше жити
У цьому світі існувать
Ти хочешь йти з закритими очима
Не дивлячись на перешкоди уперед
І серце відкриваючи ключима
Любити,жити — це насамперед
Зробивши помилку не зупиняйсь на місці
А йди твори добро й своє життя
Бо твій талант захований у дереві,у листі
І проявити його зможешь тільки сам
Життя це час кохати та любити
Коли ти можеш відчувати відчуття
Це час коли ти просто можеш жити
Це час твого неплинного буття
Можливо ти казав: Не хочу жити
Не хочу відчувати почуття
Запамятай таке не говорити
Бо зникне все,поринеш в забуття
Ми живемо не знаючи що буде
Не можемо сказать зазделегіть
Чи може хтось тебе та й позабуде
А може хтось полине у верховить
Життя це нитка по якій ідеш й не знаєш
Чи пройдеш шлях по ній чи ні
Можливо хтось старається завадить
І обірвати нитку — лиходій
Можливо обірветься тая нитка
Ти упадеш у прірву та й на смерть
І розібється не одная та кістка
Розібєшся ти повністю ущент
