Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лавинюкова Тетяна: Скільки б не лишила мені доля… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую новій шановній читачці! Дуже раджу прочитати і ті твори, на які даю посилання, бо це було щось на кшталт дискусії...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Лесю! Заходь подивитися-послухати нову пісню з кліпом: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517438
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світ у нас один і життя одне... Я бажаю милій Богданочці багато-багато щастя... і багато-багато любові...
kostyanika, 07.08.2014 - 13:42
Танечка, замечательно сказано! Любить жизнь нужно с малого... но любить ее нужно обязательно!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ирочка, мы с тобой в этом вопросе - единомышленники! +
Наталя Данилюк, 07.08.2014 - 11:24
Я живу в цім світі і сьогодні,Ще мені далеко до межі!- Живімо, поки живеться! Життєствердний вірш. Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі, миле Сонечко, за цей наш такий тендітний світ у теплих долонях! Взяла б його до цього віршика, але та картинка, що є зараз, теж подобається. Мабуть, прикрашу твоєю свій "Зелений храм" (є у мене таке в циклі "Про природу")
Владимир Зозуля, 07.08.2014 - 10:54
Танюша, "рятівна безодня" не зовет еще, но она всех нас ждет и хорошо, если спасительная (несовместимое прилагательное с бездной, но как метафора головокружительное, в этом вечная тайна поэзии)вы-женщины всегда непоследовательны и видите лишь то, что хотите видеть. я его слепила из того, что было, а потом, что было то и...вот так и вы... не зарекайтесь никогда любить, помните Любовь всегда Жертва и далеко не каждому по силам, а любить "І степів-лісів його роздолля, І його садів весня́ний цвіт." легко, но мир ГОРАЗДО ШИРЕ в нем есть ТО, что любить горазд не всяк. давайте помнить об этом. и когда мы кричим о любви к миру, любим ли мы грязного, вшивого нищего? а больного туберкулезом? а войны, эпидемии? ложь, насилие,несправедливость? или это все не наша жизнь? почему то это видеть вы не хотите. я говорю не лично о Вас, но для слишком многих поэзия - это радуга ля-ля-ля, траля-ля. а ПОЭЗИЯ - ЭТО ЖИЗНЬ... Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, Владимир, ну, философ!Ну, мудрец, поэт, пророк! Это сколько же вопросов На мои-то восемь строк! Искренне надеюсь, этот экспромт не испортит наших добрых чувств друг к другу... Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Вот лозунг мой и... солнца!" (вот ночь тут в смайликах есть, а солнышка нету, пусть хоть лампочка светит и... никаких гвоздей!)
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Яночко, моє Сонечко!
Світлана Моренець, 06.08.2014 - 20:35
Тільки так! Впиватися життям, красою, любов'ю до останнього!!!Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А це означає: віддавати усе до останнього своїм найдорожчим...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще келих наш наполовину повний! Навіть більше, ніж наполовину...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за підтримку!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого, скільки ще у нас справ!.. Хто ж їх поробить, крім нас?...
|
|
|