Ти дуже зла, тебе болить страшенно,
В руках, в ногах, але найгірше – груди.
Ще сотню раз тобі всміхнуться чемно,
Та віри в добрі наміри не буде.
Ти молода, ти воїн, що надовго
Забув про меч і сіяв неврожаї.
В твоїх криницях завжди було слово -
Твоя свобода, решту - наверстаєш.
Хоч був би бій, то ж ні, так підло, збоку,
Хіба ж насправді б’ються так ведмеді?
Орли (ще й двоголові) мітять в око,
А пазурами рвуть співочу леді.
Ти дуже зла, у тебе в грудях дірка,
Пробило танком чи з ПЗРК.
Вже не важливо, але дуже гірко,
Що когось з ТИХ ростила ти сама.
Твій час прийшов, згадай величні битви,
Свій переможний, войовничий лет.
Коли затихнуть ворогові хрипи,
На сукню зміниш свій бронежилет.