Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Васильєва (Лєгостаєва): Балада про дві душі - ВІРШ

logo
Людмила Васильєва (Лєгостаєва): Балада про дві душі - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Балада про дві душі

Людмила Васильєва (Лєгостаєва) :: Балада про дві душі
                                                      Приводом для написання цього                 
 				віршу  став сюжет  ТСН  про  молоду  жінку,
 						в якої народився син через добу
						 після загибелі  її чоловіка в зоні АТО.
http://video.bigmir.net/1plus1/tsn/192409-V-Zaporoge-boytsi-79-y-brigadi-vstretili-s-roddoma-genu-svoego-pogibshego-tovarishcha/			
                                                                    Замість епіграфу







На місячній доріжці
Зустрілись дві душі,
Одна  - до  Бога пішки,
А інша –  в грішний світ.

Одна – душа солдата
Загиблого в бою,
А інша – немовляти,
Народжена в Раю.
І так би розминулись…
Але душа бійця
На іншу обернулась:
Знайоме щось з лиця.
Сказала: « Гей, малеча,
А нумо , хлопче , стій!
А як ім’я,  до речі, 
Матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти
Була як чистий сніг:
« Мене чекає мати,
Аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина -
Таке її ім’я,
Ось-ось народить  сина,
А син її – то я!
Мене  на Землю жити 
Господь  благословив,
Я маю народитись…
А ти вже там пожив?» -
Так у  бійця  спитало
Майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало:
Що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина»
Повторював ім’я …
Та це ж його дружина
Чекала немовля.

Сплили перед очима
Щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина 
Й просив її руки…
Весілля і навчання,
І пристрасті потік…
Він всі її бажання
Виконував , як міг.
Усе було чудово:
Вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово,
Що родиться козак!
А потім…Сум в родині..
В  країну  зло прийшло.
Галини очі сині
Зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила –
Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила,
Та їй тебе – не дам!»
Та він  своїй дружині 
Сказав приблизно так:
«Як друзів я покину,
Який же я козак?
Як гляну в очі сину,
Що  з’явиться в  цей  рік?
Скажу, що в злу годину
Я за спідницю втік?»

Поцілував Галину
І рушив на війну…
А потім..постріл в спину..
І запах полину….

Згадав боєць те стрімко
Й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку
Що краща буде з мам.
Пробач мені ,дитино,
Вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно
З тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба,
Як швидко ти ростеш,
А все що буде треба
В житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж , сину,
Тобі час йти в життя
А я прикрию спину
Тобі із небуття»
На місячній доріжці
Невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки,
Хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти,
В воєнний час  страшний,
І щоб їх захистити
Хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці
В жіночому  любов,
Життя не перерветься,
Відроджуючись знов!

ID:  516452
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.08.2014 03:22:12
© дата внесення змiн: 09.08.2014 03:25:39
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)

Мені подобається 142 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Олекса Удайко, Надін Буре, Петро Воля, Lanna
Прочитаний усіма відвідувачами (47542)
В тому числі авторами сайту (45) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Lanna, 20.11.2019 - 22:46
Дуже зворушливо ♥️
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар Lanna, 24.11.2019 - 15:53
Дякую! 16 17
 
Петро Воля, 22.04.2015 - 18:22
Котрий раз з дружиною перечитуємо і знову сльози на
очах.Надхнення Вам.
Ми дуже раді знайомству з Вашою творчістю. give_rose
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за ваші сльози і ваше співчуття! Варто для цього жити й писати! curtsey friends
 
Олекса Удайко, 21.02.2015 - 09:36
12 чудова балада... про життя і смерть! 17 17 16 17 16 17

радий знайомству! give_rose friends
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я дуже рада знайомству з Вами! Життя і смерть зовсім поруч! Українці зараз переживають важкий етап- етап втрат, самопожертви на шляху до істини! І прозріння багатьом приходить з втратою найдорожчих людей! 16 17 17 cry
 
@NN@, 16.11.2014 - 23:22
Дуже гарний вірш, пані Людмило give_rose душевний
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Вірш заснований на реальних подіях...Загиблий був з Запоріжжя.Дай Боже його дитині вирости щасливою та здоровою. give_rose give_rose give_rose
 
Ох, ви молодець... плачу... cry 17
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
osen2 flo31 flo26
 
Lubavka, 30.08.2014 - 20:25
Дякую, пані Людмило! І за те, що не образились, - теж. 16 А я сАме пишу коментар під Вашим віршем ув "Однокл.-х"... Щасти Вам! І щиро бажаю тільки гарних історій, які надихАли б на гарні вІрші! smile 23
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам наснаги! give_rose give_rose give_rose
 
Lubavka, 30.08.2014 - 19:03
Ну то якщо відкриті, то вже марне писати у приват, тим паче, що вірш уже опублікований. Трагедії не роблю, але й не зреагувати теж не можу, як не можу й не поширити (кругом і всюди).
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, вам Любавка! Знаю, що жінка того загиблого хлопця,теж розмістила його на своїй сторінці. Горе важко пережити насамоті, а коли твоє горе - це біда для усієї України,то може якось подолає його,та житиме для їхньої рідної дитини.
Заходьте. В мене ще й інші вірші є!
 
Lubavka, 30.08.2014 - 18:36
Дуже вдало написано, пані Людмило! Поширила б кругом і всюди, але ж стільки граматичних і пунктуаційних помилок!.. frown І ТРЕБА ПОШИРИТИ, друзі! Не треба тільки на мене нападати, бо "ми не маємо права звук випадковий пускати в світи"! (С.Цушко). Отже, НАВІТЬ ЗВУК! Спершу я, було, подумала, зустрівши цей вірш ув "Однокл.-х", що це - переклад, навіть намагалася вдосконалити... ЯкбИ переклад, то ще було б зрозуміло: недосконалий переклад. Чи це - таки переклад?
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любавка, я завжди відкрита до критики! Якщо ми, знаходимо один в одного помилки, то тихенько про це говоримо, наодинці, і не робимо з цього трагедії.Бо навчаємось усе життя. До речі, маленька довідка: до 15 років я не жила в Україні і мовою не володіла зовсім.А зараз навіть вірші складаю.Це і є оригінал.Не переклад. apple
 
Наталя Хаммоуда, 30.08.2014 - 18:21
Неймовірна історія і чудовий вірш. Інтернет взірвався від нього, всі діляться. Дякую автору!
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Зарино! Навіть не знала,що його так поширив інтернет! give_rose give_rose give_rose 16
 
леся квіт, 25.08.2014 - 12:35
прожила всім серцем,читаючи цю історію cry 17 cry 12 12 12 12 12
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лесю! Ця історія і мене сколихнула, і я до п"ятої ранку її писала. cry 16 16 16
 
зачарована неймовірністю викладу поезії .чудово ! і гірко-правдиво,на жаль. 12 12 12
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам,Олю!Дуже рада бачити нових друзів на своїй строрінці! give_rose 22 22
 
fianitia35, 09.08.2014 - 11:49
12 12 12 give_rose
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
flo16 flo21
 
Східний, 09.08.2014 - 11:30
Прекрасний вірш, водночас радісний та сумний, спасибі вам, лава Богу.
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам щиро дякую! flo22
 
Отакі сумні балади тепер пишуться... Історія пишеться поетами. 16
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумні історії навколо нас відображаються у віршах. frown 16
 
Олекса Удайко, 09.08.2014 - 06:36
give_rose Таке вже зараз життя, що один помирає, а інший народжується! Гарна балада, Людо! 31 31 31
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олекса, за високу оцінку твору! flo06 flo26
Життя триває!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: