Виціджую з пам'яті слова знайомі
Дозую обережно почуття,
Ти посадив в мені гіркії спори,
Вони зросли. Немає вороття.
Ввібрали всі незгоди і все горе,
Як губка упитали все життя,
Чому, скажи, чому, я ще говорю,
Я б мала замовчать ще з вечора?
Ти дарував мені хвилини щастя,
А потім, все життя до забуття,
Мене будуть з'їдати ці напасті,
Які ти в душу просто так заклав.
Буду тікать від люду, як від сказу,
Ні тілом, ні душею не торкнусь,
Хотіла я попасти тільки в казку,
Але попала в трилер я чомусь.
І хеппі ендом тут зовсім не пахне,
Пишу листа, тобі пишу листа,
Хоч слів мені ніколи не забракне,
"Пішов в би ти, туди, ну, на...."
18.07.2014 рік.
