Іржою вкриті, старі та зламані,
Вже покинули свої рідні гавані,
Вже пливуть по воді небіжчики,
Вже не втішать їх мої віршики.
Вже не мчатимуть на швидкості,
Вже не знатимуть вони близькості,
Вже рука кермо не триматиме,
Вже як брухт з води підійматимуть.
Вже не бачать сни вони про людей,
Вже лежать в труні неживих речей,
Вже зображення береже канал,
Вже Він їде вглиб річкових дзеркал.
Вже Він бачить їх та не впізнає,
Вже ж бо не такі, яким сам він є,
Вже везе їх судно у далекий край,
Вже чекає їх в-е-л-о-с-и-п-е-д-н-и-й рай.
Кожного місяця з амстердамських каналів дістають сотні мертвих великів.
