Усі на вибори, до урни.
Віддайте Ваші голоси.
Сурмлять, голосять тії сурми
Та колихаються списи.
Серед розквітчаних у барви,
Отих брехливеньких порад.
Стоять прибульці, злиї маври,
Шикують нас у стислий ряд.
Ви наші слухайте поради,
Забудьте мову ви свою.
Ви розум свій продайте в Раду,
Міняйте совість по рублю.
Ми Вам даруємо пораду.
Навіщо мати розум свій,
Віддав свій голос, за ограду,
Забивсь в куточок, там і стій.
Та обіцянкам віра стихла,
Бурлить обманутий народ.
Від обіцянок стріха схибла
Тріщать паркани загород.
А може самі, все ж, тихенько,
Державу будем будувати.
Та вже, не вірить побрехенькам,
Самим зводити стіни в хаті.
Як побудуємо, нам жити.
Своїм, тим розумом, що є.
Та не лизати маврами спини
А віра? Тільки лиш в своє.
