Кремлівська Народна
Республіка (КНР)
Сниться Вові Акуліна,
Теща з Петрограду,
Буцім пре його дружині
Танки, пушки, „гради…“.
Кулемети, автомати,
Снайперські гвинтівки,
Кулі, міни і гранати,
„Буки“ на автівках…
Ходять слухи у народі,
Сісти і заплакать,
Ополченка у Володі
Марить Кремль захапать…
Мотив: Вова притискає
Цілу ніч дружину…
Бреше, совісті не має,
Клята половина.
Ось впродовж якого часу
Спить він наодинці,
Лиш вділяє „бакси“ з каси,
І носить гостинці…
Буцім, що вона нещасна
Вік його годує,
А він робить все невчасно,
У ліжку махлює…
Вже й зове його садибу
Якимсь КНРі,
Ставить пам’ятники-глиби,
Як при СССРі.
А у тещі нема страму,
Не рідня, а гембель,
Все спирає на Обаму
І на фрау Меркель…
Буцімто оцю країну
Визнав дядько Порох
І попер із України
Гумконвоїв сорок.
Спакував туди ковбаси,
Сало і цукерки,
А з шахтарського Донбасу,
Чорта з табакерки.
І назвався цей бандюга
Командор Стріленко…
Прихватив з собою друга,
Козака Борделька…
Стільки в світі появилось
Усякої мразі
Й не гадано очутилась
В Кремлі ця зараза…
По Москві ходять повстанці,
Стріляють по Думі,
Їх підтримують нанайці
Через швендю кума…
Уже прапор жовто-синій
На кремлівській вежі,
А нескорена дружина
Скрізь будує межі…
Аж промокло простирадло,
Спить зопрілий Вова…
Ще й державна сука-падло
Українська мова…
Яке сіло, таке й встало…
Яке спить, таке й снить…
Знає кіт чиє з’їв сало…
Знає біс, що, де болить…
27 грудня 2014 року