Доріжка місячна…срібний місточок…
Чарівного видіння, мимохіть…
Омріяного – крапелька… ковточок…
Бажання…лиш, а не вульгарна…хіть…
Чуттєвим маревом…легким… туманом…
По шкірі, поцілунком…пробіжить…
І серце млості повниться… дурманом…
Жаги…чуття в душі… палахкотить…
Тремчу, коли байдужістю даремно,
Ховатись від прискіпливих очей…
Твій погляд так звабливо… потаємно…
Знов обіцяє… пристрасті ночей…
Наче факір… мелодією кличеш…
І стогне у знемозі ніжний сплін…
А я чекаю… поки казку… пишеш…
Торкаючись так гаряче… колін…
Так спрагло…випиваємо…чар… зілля,
Вогнем охоплені… згорим дотла…
В багатті неземного божевілля…
Ми вдвох були… чи я сама була?..
Доріжка місячна…срібний місточок…
Чарівного видіння, мимохіть…
Омріяного крапелька… ковточок…
Бажання…лиш, а не вульгарна…хіть..
28.12.2014.
Тремчу, коли байдужістю даремно,
Ховатись від прискіпливих очей…
Твій погляд так звабливо… потаємно…
Знов обіцяє… пристрасті ночей…
в твоєму вірші стільки пристрасті!
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За насилля над особистістю треба карати...віршами ВЛАСНИМИ... 
за пожелания... 
Все! Пишу ынтимну лырику! Достали! 
