Іду в перед і буду йти
Весь час кудись я поспішаю
Весь час я роблю помилки
А потім виправляю
Іду вперед, не знаючи куди
Не знаючи навіщо туди йти
Керують мною шляхи долі
Я йду на осліп, неначе кошеня
Біжу, лечу і просто йду
Іду туди я навмання
Минають дні, минають роки
Час плине невпинною рікою
А я роблю все ті же кроки
І витираю піт з чола рукою
І на прикінці життєвого шляху
Зупинюсь, візьму перепочину
Сяду край дороги, на лугу
Посижу, й далі в путь полину
І буде день, пройде життя
Не буде вже нікого із батьків
І я, обдумуючи сенс буття
Подумаю навіщо і куди спішив
