Україно моя рідна, мати моя
Україно моя сизокрила
Чи у тебе земля гірша у світі за всіх?
Чи віками обламарі крила!
Усім серцем своїм я сумую з тих пір
Як ступала нога моя боса
По ранковій росі, по високій горі
По зеленій траві у покосах.
Україно моя, звеселила ти нас
Незалежністю нас утішала
Тільки важко тобі подолати старе
А нового ще ти не придбала.
Глянеш скрізь, навкруги
Сидять тії ж “діди”
Тільки прапор змінили на місці
А народу біда, а нороду журба,
Як квіткам на зів’ялому листі.
Україно моя, що робити навчи?
Поки ще не закрились повіки
Щоб дихнула земля, щоб розквітли поля,
Щоб багатою стала навіки.
Якби була гірша за всіх, то навпаки. не було б бажаючих її загарбати ) Вона неповторна і, насправді, дуже багата...Звільнити б її від "п'явок", які виснажують її...
