Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Журавка: НЕСТЕРПНИЙ БІЛЬ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ПВО, 10.01.2016 - 16:34
Я цей вірш читав і коментаря залишив. А "Він крикнув криком журавлиним" не знайшов. Якщо можете, лишіть посилання.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розмова… До і після…Зоя Журавка :: Розмова… До і після… Мов-би живий... Ось запитає. Чому ти, мамо, плачеш тут? А батько зовсім сивий...Знаєш? То сніг його чоло покрив... Як живете і що нового? Бо я за Вас життя віддав... Життя не шкода... Шкода маму... Це я їй горя й сліз додав. Вона приносить мені "Снікерс", Бо я ж його завжди любив... Візьми, синок... Заплаче тихо... А ти й вчьорашнього не з"їв?... Життя розділене на до і після. Спочатку щастя й сміх, А після... Біль і горе І нескінченне море сліз... Ту рану не загоїти з роками, Вона завжди в душі щемить. Що було до, десь там за небесами, А з тим, що після, якось треба жить... ID: 549264 Рубрика: Вірші, Лірика дата надходження: 06.01.2015 1347 © дата внесення змiн: 06.01.2015 1332 автор: Зоя Журавка Лілія Ніколаєнко, 27.01.2015 - 18:45
Біль втрати рідної людини не зрівняти ні з яким іншим болем. Така вона доля людська..
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вам. Той біль нестерпний.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вам. Болюче завжди важке.
Юлія Ющенко, 09.01.2015 - 13:31
війна в Україні навіщо?двадцять перший срібним серпанком войовничі шляхи погаси. поведи синюватим світанком, як пролог, майбуття воскреси! дочка бджоляра, 08.01.2015 - 21:33
Дуже сумно,що стільки незагоїних ран і скалічених доль Нехай все не проходить марно.Христос народився!Славімо його!
|
|
|