У вечірніх кущах співав хор цвіркунів,
Мерехтіли зірки між хмарками,
Я сьогодні тебе сюди знову привів,
Куди вперше втекла ти від мами.
Пам’ятаєш ту ніч, коли Місяць сховавсь,
Перший наш весняний поцілунок,
Ми забули про все, цвіркунів спів урвавсь,
Місяць зниклий для нас був дарунок.
Коли вийшов з-за хмар, освітив все кругом,
Ми стидалися очі підвести,
Понад лугом туман біг до річки бігом,
Спішив мрії в минуле віднести.
Пригадалося все, цвіркуни й солов’ї,
Зорі в небі у запаху липа,
Слова клятви тодішні твої і мої,
Наше щастя, що Місяць розсипав…
