Дашок від місяця ховається за хмарами,
І Божий ранок ніжно усміхнеться
Бруньки на дереві від сонця сходять парами,
Пташина весело до праці вже береться.
Так починається життя ,коли у мирі:
Рілля парує і озима вгору пнеться,
У рідні гнізда прилетять лелеки в вирій.
Лиш від руїн війни незграбно серце б’ється….
Думки летять все «градами» і «градами»,
Життя переплелося з канонадами….
І перекотиполем люди блудять…
А інші вже нікого не осудять….
Із круками співає вітер сивий,
Земля перетворилась на могили…
Думки летять все «градами» і «градами»,
Життя переплелося з канонадами….
І кроки миру чути в снах обірваних,
Життя стоїть і дихає над прірвою…
А десь від сонця ранок прокидається,
І мир малюють Ангели на небі,
І люди безтурботно посміхаються,
Та це , моя Вкраїно, не про тебе…
Зігріла би надію сонцем вранішнім,
Омила б, хоч слізьми, я очі Твої.
Зустріла би у світлі днину завтрашню,
Та не піднімеш вже від сну Героїв….
16.02.15р.
