На віршП'ятдесятим відтінком... Сірого... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561613
Ні, не хочу губитись в сірому...
Голубим - розчиню вікно!
І злечу - з неземною вірою,
Що із милим ми - заодно!
Хай будинки цвітуть - барвІнково!
У асфальті шумить Ла-Манш!
Сонце - жовто-блакитною зіркою,
Бірюзою - садочок наш!
Твої очі цвітуть лавандово,
Мої очі - як перська синь,
Лазурові левкої паркові,
Неба сяюча голубінь!
Ночі наші палкі індигові,
У полон ти мене бери!
У сапфірову казку з іграми,
Де палає ультрамарин!
да, все меняется в мире, но есть что-то неизменное...в этой виртуальной жизни ты оказалась часть этого неизменного... странно, но когда тяжело хочется найти что-то знакомое, привычное, опереться на него... почувствовать, что есть в нашей жизни хоть какое постоянство...пусть у тебя будет всё хорошо.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Что-то давно ты не выходишь в эфир. Где ты, тонкая душа?