Людям – сміх, а курці просо,
Ну й музИка стоголоса!
Хтось у бубон грає, грає.
Хтось на скрипці витинає.
Хтось в трубу неначе в бочку.
Хтось по ребрах крізь сорочку.
Ну й музИка стоголоса –
Людям сміх, а курці просо!
*
Сало й хліба пів-буханки
Дали ж мені прочуханки.
Без смаку те їла, їла,
Бо горілочку не пила.
Якби випила чарчину,
З’їла б цілу часничину,
Цибулину і горох.
Тоді випила б за трьох.
*
А музика грає, грає.
На всі гроші витинає.
Вальчик, полька і гопак
Гривню коштують. Ось так!.
*
Дід на бабу подивився
І од сміху повалився.
Якась баба не така –
Ріже боса гопака.
Потім з вистрибом у польку,
Обійнявши парасольку.
Дід до баби придивився,
Та й від сміху удавився.
Ледве діда врятували
Доки вальчика заграли.
Баба з дідом помирились,
щоб музИки не журились.
Хто крім них ще так заграє?
Аж село все витинає.
Хто ногами, хто руками,
А хто босий каблуками.
Хто в порозі, хто з причілку
(ой, згубила вже лічилку).
А музИка грає, грає,
Все село розвеселяє.
*
Бог із вами, гоніть нас,
Бо прощатися вже час.
Он музика ледве дише…
Все… Заснула…Тихше, тихше…Тс-с-с…