Я у маленькому місті чекаю покірно ранку
Тут за будинками завше так гарно сходить
Сонце, яке підіймає настрій до самого сніданку
Воно завжди біля мого вікна - так виходить.
Я у великому місті крокую назустріч ночі
Вона сміється до мене, ховається за будинки
Я зупиняюсь на мить, широко розплющую очі
Роззираюсь навкруг, ловлю губами сніжинки.
У маленькому місті люди їдуть з роботи додому
На них чекають теплі, затишні домівки
Я ж бо іду й тримаю за руку втому
Трохи дивно без звичної уже для ніг бруківки.
У великому місті затори, час пік, все поспіхом
Я чекаю маршрутку, але знову в неї не влізу
Відчуваю, що все це закінчиться моїм гріхом
Я пошлю все до біса й поїду далеко зібравши валізу.