Слова і виконання – Ярослав Чорногуз
Звукозапис - Олександра Салицького
Кліп – Олексія Тичка
------------------
Посивіли кульбаби на луках
Поміж пагонів юних трави.
Ніби сум віковічний розлуки
Голівоньку мою оповив.
Тихий шепіт озерної ріні,
Де вітрець легкі хвилі жене
Щебетання палкі солов`їні
Утішали немовби мене.
Чи небесні навіяли чари
Чи уява ті спогади в`є,
Раптом в образі ніжної хмари
Личко миле явилось твоє.
Де взялася незвідана сила,
Що злетіти давала снагу?
Так до себе та хмарка манила
Поцілунком повітряним губ.
Як метелик, на світло, на диво
Вітерцем полетів я увись.
Хмарні коси я пестив щасливий
І вуста із вустами злились.
…Посивіли кульбаби на луках,
Сива думка по мозкові б`є:
«Все минає, мине і розлука –
Чом так тьохнуло серце моє?!»
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо! Одна з найбільш вдалих робіт в нашому з Ярославом Чорногузом доробку.Три басові тембри - голос Ярослава, смичкові контрабаси і бас-барабан - забезпечують три головні компоненти музики: мелодію, гармонію і ритм. (А зазвичай ці три кита музики займають три різні частотні ніші - низькі, середні і високі). Тому здається музика "Посивілих кульбаб" звучить в якомусь іншому вимірі.
Переглядала вчора цей кліп на Фейсбуці. Не могла залишитися байдужою до цього теплого пухнастого шедевру про моїх милих сестричок))) Всі троє - молодці! Дякую за таку ніжність!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, пані Наталю! Ця пісня мені й самому дуже подобається - оригінальне поєднання басових тембрів, медитативність, мінімалізм. І кліп Олексія Тичка дуже вдалий.