Ну Палазю, ой Палазю
Не кричи, я уже злазю,
Не штовхай, бо упаду
Й більш до тебе не прийду.
Так кричав Іван Палазі
Коли з неї врешті злазив.
* * *
Як кохаємось пищиш,
Не кохаємось кричиш,
Що ж то робиться з тобою,
Була ж тихою такою.
* * *
Я кохалася з Степаном,
Потім ще з старим Іваном,
Мені смачно було з тим,
Хто був першим й молодим.
* * *
Хочу зрадить,
Нема з ким,
Мо’ хтось звабить,
Зраджу з ним.
* * *
Чоловіка молодиця
Не шукала як годиться,
Він до неї сам прийшов
Й почалася в них любов.
* * *
Я кохаюсь з чоловіком
Раз на місяць в зв’язку з віком,
А раніш було щоденно
І смачненько й не буденно.
* * *
Розлучилася я з ним,
Став він немічним старим,
Але я ще не старенька,
Хоча і не молоденька,
Я кохатися ще хочу,
Зі старого я регочу.
* * *
Вже як стало сімдесят,
То уже не до кохання,
Став дорослим твій дитсад,
Від онуків ждеш вітання.
05.04.15.
Гарні, народні. 
