Візьми скрипалю скрипку, заграй, заспівай,
Нехай вона заплаче, заб’ється й оживає.
І чарочку хмільну мені не наливай,
Бо музика й без чарки серденько надриває.
Скрипалю, заспівай для мене пісню чулу,
І розтопи нарешті в моєму серці лід.
Що би воно в грудях проснулося й почуло,
Що би згадало те, що забувать не слід.
Ти пісню заспівай і жалісну і мрійну,
Мелодію серденько впіймає нальоту.
Що би воно згадало про рідну Україну,
Що би воно згадало про сторону святу.
1997р.
