Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Спалах - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ I.Teрен, 28.04.2015 - 22:49
Поетично і інтригуюче - а що за тим епізодом? І тому - напевне вірш для себе? Небо по коліно... За цим напевне теж є щось конкретне, але не розшифроване краще було б звичне, але не менш загадкове - море по коліна. ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вірш не на замовлення, та й ситуація, взагалі-то, буденна й ординарна: немолода жінка, талановита художниця (майстер з розпису), на роботі закохалася в чоловіка, значно молодшого за себе, деякий час жили разом. родини, звичайно, не вийшло. він зараз одружений, має дітей, а вона самотня. працюють і далі разом. просто вчора, коли побачила їх як колег, мені стало сумно, емоція суто моя, бо кожен з них щасливий по-своєму.небо на море не хочу міняти, бо мала на увазі не стан, коли здається, що все можеш, а швидше, пейзажну деталь - низькі хмари, що несуть сніг, і відповідний гнітючий настрій, коли небо тисне... вдячна Вам за коментарі, бо вони завжди несуть у собі раціо. vlarin, 28.04.2015 - 22:04
Дуже сподобалося. Браво! Сумно тільки... Це у Вас щось... від мене Я про новорічну тему свою
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, що не минаєте то навіяно сьогоднішньою випадковою зустріччю зі знайомою. пригадався епізод з її життя...
Циганова Наталія, 28.04.2015 - 20:56
...а вот это Ваше "Останній спалах літа… на бігу…" - просто нЕчто!!!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталочко так і все життя на бігу, а озираєшся - зима...
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щось таке осіннє нахлинуло...
|
|
|