Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Гербарій зі слів - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
навіть не очікувала таких відгуків. дякую, Олю!
Касьян Благоєв, 01.05.2015 - 20:01
"не болить вчорашній біль, не пече. і не тисне день вчорашній на плече..." - так правильно у словах ваших карбується, а мені на душі - інше: хто так прочитає, ким і коли таке серце виховається, що і зрозуміє, і відчує, і йому заболить, і дорогою стане не та дата з дні минулого, а оце, вами передане, вами сказане: у даті і смерть чиясь, і трагедія народу якогось, і зруйновані надії, і скалічені душі та життя...заглядаю в очі юних - і все більше пустку бачу. і байдужість. нам довго тепер з колін підніматися, а ще довше - знову народом ставати. вибачень прошу за такий мінор, бо якщо й був я по життю кимось - то невиліковним оптимістом. та останні десятиліття такого насіяли в умах і душах, такі цінності винесли на поверхню - сміття для душ, сміття для духу. вийдіть зараз, в надвечір/я, до міста, пройдіться, прислухійтесь в клубах-барах-ресторанах, на площах послухайте, зайдіть в аудиторії, загляньте в думки вченої "еліти" нашої, у мрії наших поводирів - ...і мені сум, і мені печаль... хоча писати оту, вашу історію неодмінно потрібно, бо інакше не буде надії на нову поросль, молоду та чисту, яка має вирости, має! ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не все гаразд із сьогоднішньою молоддю. але наскільки часто замислюємося над тим, хто цю молодь виховав: а чи не ми? чи не ми нівелювали ті цінності, які завжди були в пошані в нашого народу? чи не ми дещо зіпсували їх своєю надмірною опікою? є прекрасне оповідання в О.Стороженка - "Скарб". трапиться нагода - почитайте: за гумором прихована велика проблема, яку автор бачив іще в позаминулому столітті.брат Т.Шевчека Микита одружився в неповні 15 років, а це означає, що був готовий узяти відповідальність не тільки за своє життя... А таких Микит у кожному селі було багато! а на що сьогодні здатні 15-літні підлітки? а хто не навчив їх бути відповідальним? відповідь шуайте у Стороженка. але не вся юнь сьогодні пропаща. зі 100-відсотковою впевненістю це Вам говорю. тільки дітей цих підтримати треба на рівні державної політики. але це вже зовсім інша історія... вірш був трохи не про те: він про суху статистику. а душа народу, який пережив багато трагедій, живе в піснях, у творах мистецтва... дякую Вам, що не залишилися байдужими до написаного. приємно відчувати, що, виявляється, твої твори можуть будити думки й почуття. Циганова Наталія, 29.04.2015 - 19:10
...что сказать,Ириша...хотя бы память...хоть для себя зафиксировать...
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
для себе вже зафіксовано... у якій формі його треба зберегти, щоб прийдешнім поколінням не спало на думку спростовувати, заперечувати й... пробувати... на смак????
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з лезом - обережно! за коментар дякую!
stawitscky, 29.04.2015 - 17:09
Дуже влучно сказано про історію - гербарій зі слів.Я такого образу ніколи не зустрічав.І взагалі вірш чудовий. Правда, у Вас інших і не буває. ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за теплі слова а образ підказаний почуттями...
Олена Акіко, 29.04.2015 - 16:51
століття для нас почалося лихоліттям, та і минула історія більше сумна до болі сильний вірш
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Олено, сумна в нас історія, а ще більше додає суму те, що стільки разів її переписували, що й не знаємо, який же з варіантів є правдою... дякую Вам за відвідини
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, це, мабуть, найбільша похвала! дякую Вам, Наталю
|
|
|