сонце - очі сховай за повіками хмар надвечір’я багрянять заграви сивий місяць вівчар випускає з кошар зір отари на неба отави острівки полонин ікебани прощань зачіпають верхівками зорі ніч торкнулася дня Інь зустрілася з Ян сонце темне а тіні прозорі зріле листя спада у жовтневих садах тільки яблука журяться пізні чом не зорі вони і з дощем восени опадають мов сльози на тризну ось і осінь прийшла надвечірна імла літа пахощі здибала в сіні де Церера й Морфей в голограмах тіней грають вдвох голодрами осінні © 28-09-2007
ID: 57851 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 06.02.2008 20:21:23 © дата внесення змiн: 06.02.2008 20:21:23 автор: drillinger
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie