Я молюся за тих що в двобої,
Залишились на мерзлій землі,
Кого нині зовемо – герої,
І за тих, що в могилу лягли…
До вогню, що приносить у пам’ять,
Крапилини смертей і життя,
Ворожнечу нехай в ньому спалять,
Замість смерті, хай квітнуть жита.
Переможці, герої, єдині,
Переліски в осколках мовчать,
Ви для нас, наші любі – святиня,
А майбутнє для нас – благодать.
Ветерани, війна не минула,
І «брати» вороги в нас тепер,
Чуєш, земле!!! Невже ти заснула?
Бо смертей тих ніхто ще не стер...
Ветерани війни світової,
Проживіть ще достойно роки
І готуйте онуків до бою,
Треба землю свою зберегти.
"Переліски в осколках мовчать" сумно, що так сплюндроване наше, ще таке недавно славне, спільне минуле, і як не гірко, а таки справедливо -"І готуйте онуків до бою,".
Для кожного покоління є своя війна! 
