Мій Бог назвав мене рабом,
Його - Всевишнім називаю,
Щоб було затишно обом -
Ікону в покуті благаю.
Стою перед святим лицем,
Дивлюся прямо йому в вічі,
Я грішник і перед Отцем
Хрещу смиренне тіло тричі.
Мені він в руки дав хреста,
Благословив на добрі справи,
Щоб через села і міста
Я ніс його і Бога славив.
Важкий дістався хрест мені,
Чи може так лише здається,
Тріщать на шиї ремені
І коромислом спина гнеться.
Зваливши ношу на плече,
Іду, тягну, ледь волочуся,
Гарячий піт струмком тече,
А я несу і не здаюся.
Дорога в'ється мов змія
По межигір'ях і по хащах,
Кінця шляху не знаю я
І в сум'ятті душа пропаща.
У кожного раба своя хода
І своя ноша за плечима,
Свій ангел з неба спогляда,
І власний шлях перед очима.
Зніму тернового вінця,
Хай не віщує катастрофу.
Хрест буду нести до кінця -
Чи на Олімп, чи на Голгофу.
