Один. Один як при дорозі тин.
Два. Полова в основі слова
І смола липка.
Три. Принишкни і в кущах замри,
Добра не жди.
Чотири. Кругом пустеля,
Братськії могили.
П’ять. Іде мерзота,
Хоче відшукать.
Шість. Набоїв шість,
Вмирать чи відступать?
Сім. Начхати всім.
Вони тепер далеко.
Державу змили, гниди, надто легко.
Вісім. Готую відсіч.
Ходжу по лезу,
На самому вістрі,
І до біса!
Дев’ять. Перед очима все життя
В момент пройде,
Смертельний холод до кісток пройме.
Десять. Поворотна мить:
Стоїш один, як сучий син,
А їх вже більш ніж десять.
Агов? Чи ти ще там?
Стоїш за мною, ненько Україно?
Чи, може, скажеш щось
Своїм синам, дочкам,
Щоб нам перемагати було легко?
Кульгає щось останнім часом
Синонімічний український ряд:
«Патріот» - «ідіот»,
«Весна» - «хвойда пропасна»,
«Війна?» - «Кладіть усіх підряд».
«Та тільки ж бо не нас,
Не нас, прогнилих,
Що по-жидівськи
Навели тут лад.
Сховаймося за парубочі плечі!
Ану, готуйсь
До масової втечі!»
