Пішла кохана назавжди
Котру я називав зорею.
Лишила на снігу сліди,
А моє серце вічно з нею.
О зоре ясная моя,
Зігрій мені і тіло й душу
Я став холодний мов зима
Та зберегти кохання мушу.
Пішла кохана назавжди
Лиш спомин ніжний залишила
Метіль вже замела сліди
І спогад холодом накрила.
Вернись кохана повернись
Зігрій мені і тіло й душу
Без тебе сохну й гину я
Та без кінця страждати мушу
Прощай кохана назавжди
Будь тою, що колись бувала
Я в серці збережу сліди,
Ті що метіль їх замітала.
Вернись кохана повернись,
Як ніжно я тебе кохаю,
Я вже обїхав цілий світ,
Та кращої ніж ти немає
