UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: АРАБЕСКИ, 19 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радий потішити майстра слова!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оксаночко, так ви ж того варті! і навіть більшого!
Любов Ігнатова, 10.06.2015 - 18:04
Нанижу на намисто відразу чотири перлинки... Кожна з яких достойна коштовної оправи. А тепер - ліричний відступ : Твої слова - троянд пелюстя ніжне, Шербет, що тане на моїх устах... А, може, орхідея білосніжна - Тобою знайдена в чужих світах... Грааль душі питвом наповни млосним - Щоб до мурах по шкірі розлилось... Ти вознеси мене до високОсті... Життя - то сон?.. Воно збулось?.. Торкаючись несмІливо до тебе, Тремчу листочком на долонях мрій... І відчуваю під ногами небо, Ловлю зірниці у пелюстки вій... Отак відізвалось Ваше творіння...... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені починає здаватися, що вже і думки, і почуття в унісон відзиватися навчились, і ось слова, лише в очі зазирнути потрібно - і щсь таке своє, від свого відчутого-пережитого побачиш, шуканого-незнайденого до цих пір - ...справді. не за компліменти зараз думаю, за якусь вдячність, що прочитали і написали свою думку - а за схожість тої думки моїм, за оті відчуття, про котрі говорите катренами. - і я б так відповів, і я щсь схоже відчув... магія слів? магія відчуття іншої душі? чи то простіше, але теж магічне: магія відчуття життя серцем, котре це життя творить, шукає свого, любить створене чи омріяне і говорить про відчуте... Shevchuk, 10.06.2015 - 16:37
"Гомонять, бренять пісні голосні,І сплітаються в гротески"   ... М. Вороний.І філософія, і почуття!Чудово! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інколи живемо і творимо, і здаається, таке велике, величне, значуще, а придивись через певний час - отой гротеск бачиш. хоча коли переживаєш якісь моменти, вони завжди видаються самими важливими, головними у житті
Лина Лу, 10.06.2015 - 16:00
Той священний Грааль не знайти,Якщо очі осліпли від сліз, Коли пригоршні болю приніс, Бо любов розміняв на хрести. Ті хрести,лиш уяви луна, Бо у кожної совісті - борг... Тільки доля на двох, не одна, Бо коханню не радість, а морг -  Меркантильності болісний торг. Неминучості нота сумна... 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось як зачепили ту мудрість мудростей, Людмило: "бо у кожної совісті - борг"! - і мабуть, це не метафора, це правда життя кожного серця...
Мар’я Гафінець, 10.06.2015 - 11:16
у такого щедрого і буремного серця як ваше той фонтан щастя не висохне ніколи - воно завжди зуміє розчистити замулене смутком джерело і віднайти його свіжість! Щасливі ті, хто мають радість бути вашими друзями! 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ми й справді були щасливими знатися, бути поряд, відчувати підтримку чи ділити спільно радість, жити, жити повнотою життя. але часи міняють нас, часи міняють життя, чи й забирають життя, бо все гарне і погане - кінечне в цьому світі...і більшість друзів - або дуже далеко, або вже без вороття в інших світах... Ілея, 10.06.2015 - 11:09
Красиво,вміло,співуче оспівали у своєму творінні і науку життя,і глибокі почуття,наш Хайяме...Вдячна за насолоду...  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
трохи сумбурно, як хитавиця почуттів неспокій несе та мішанину, так і різноголосся думок і слів. такі зараз дні проживаю
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірино, спостережливе і мудре серце, землетрус таки відбувся, та це вже його відголос, затихаючі хвилі. якщоо у кожного з нас то свої цунамі, то повені то засухи, так і в мене минулий рік. і єдине що відрізняло від років минулих - це що відбувалися "накладки" цих стихій і з власного життя, і з подій політичних, і з війни, цього прокляття, і смертей, і розстаней... ось і тремтить ще твердь земна під ногами, і робить свою чорну робту всяке зло та примхи долі. але я завжди дивився вперед, і від житя чекав лише продовження доброго, тож мої надії - у дні завтрашньому!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
І ми окрилені! 
