Хочу втекти від буденності днів
Хочу побігти на край землі
Хочу почути пташиний спів
Хочу туди, де немає брехні
Природа мовчить,а я біжу
У думках тікаю,лиш не знаю від кого
Ось у мріях, щаслива сиджу
А насправді,біжу я від голосу свого
Лиш одне,зрозуміла, пізніше
Від себе втекти неможливо
Біжу від думок все рідше
А навколо всі такі говірливі.
Хочу зупинити час на мить
І сказати тобі одне лише слово
Бачу,в сні у відповідь лише мовчить
Я, напевне, попробую знову
Я знову повернусь у цей нещасний день
Я знову буду звичайною собою
Я знову промовчу лишень
Я знов і знов пожертвую тобою.
