12.07.2015
Мрійлива ніч,солодкий сон
Я наче в казці замок бачу,
Мов принц до мене підійшов
За руку взяв й ввів до палацу…
А потім сходами уверх
Ми підіймались наче в гори
Пташиний спів,та синь небес
З’явились в замкових хоромах
Отак ішли ми, та за мить
Переді мною трон стоїть
На нім, кремезний,величаво
Володар Всесвіту сидить…
На мить якусь зімліла я…
Відкривши очі ,бачу знов,
Цей світлий величний престол,
Чого прийшли сюди- не знаю…
В ту мить нікого більш немає,
Крім мене,у нього питаю
Хто він,Господь,чи чародій?
Якщо Господь ,молю тебе
Спаси країну, а мене,
Ти Боже також незабудь
В дім мій, на Землю ,повернуть,
А якщо ти лиходій-то згинь.
Мовчить,задумався і мовив:
“Вертайся до своїх хоромів,
А вранці сонце як зійде
Молись за Землю і себе,
Бо проливається ця кров
Тому, що жадність править знов,
Вбивають люди знов брат брата,
Засліпило їм очі злато,
Та в вічність не візьмуть нічого…
В них вибір був,та не до мене,
До тьми кромешної підуть
Самі ж бо вибрали цей путь…
А тих, хто правдою живе,
Дорога в дім мій приведе.
Іди додому ,й не забудь,
Молитви небеса вже ждуть…»
Прокинулась…Хто ж був той принц?
А може посланець від Нього,
Могутнього,Величного,
Ангел від самого Бога?!
Стала на коліна,й молилась-
За родину, й душевний спокій...
Та світла й правди торжество,
За те, щоб зло навік пішло.
ID:
594421
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.07.2015 09:34:40
© дата внесення змiн: 18.07.2015 09:34:40
автор: Галина Р
Вкажіть причину вашої скарги
|
