Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: ДВІЧІ ПО ДВА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Serg_maestro, 08.07.2015 - 10:32
Все має свою ціну... Спокій теж)) мабуть, ще не встигли розплатитись з Богом. Тож доведеться ще виконувати забаганки Його Величності
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніхто з нас не встигне розплатитися з Ним... Мабуть, що і після смерті...
Яна Бім, 06.07.2015 - 20:08
Незбагнений, як більшість твоїх творів... та в цьому весь кайф ну й ти. От лиш Тютюн з алкоголем, зрештою, Колись та мене погублять … а це Залиш мене в спокої, Господи! так виклично Ти будеш проти, та заступлюся за тебе: (майже)Молитовний протест-експромт Ти бережи його... і вбережи, Від злого духа, від самого себе. І зрозуміти йому допоможи, Що так важливо, а чого й не треба. Ти вбережи його, не розчаруй. Не залиши, як буде й Твою Святість гнати... Ми не змогли... а ти його почуй... так щоб забув світ вранці проклинати. Пробач - тричі редагувала комент... Когось погублять емоції, теж свого роду наркотики Мар’я Гафінець, 06.07.2015 - 19:13
алгебра життя...щось доведено, щось спростовано...але як би там не було нові формули хвилюють, а значить - життя триває
Крилата (Любов Пікас), 06.07.2015 - 15:08
Тут і аксіома, і теорема, і наліз, і самоаналіз. Суцільна математика. Але по-чесному.Господь рідко вмішується в наше життя. Вибір робимо самі. Але якщо ти згадуєш все-таки Бога, значить десь глибоко в душі відчуваєш його присутність. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відчуваю і таки не десь глибоко, а просто знаю, що Він є...Та інколи карає мене за нахабство... Повчає...Дякую тобі, Любо... |
|
|