25. Анатольевич; до ст. «О русском…»: глаголы вещие…
(второй год фашистского вторжения России в Украину…)
возможно ль, чтоб зверству такому случиться опять?
не сон ли дурной?! – нет, Россия! войной! наяву!! –
вновь карлик никчемный такую большую страну
сумел постелить под себя и во мрак повернуть,
убийством народы России – мой бог! – замарать,
умы оболванить, достоинство ложью отнять,
и я – русский сердцем! – я! – возненавидел Москву!
…
унижен, скорблю я, читая слова человека:
«Мне русский противен… !» – печать двадцать первого века…
26. Уляна Ч.; після прочитання «Чому» і інших віршів
(2015-й; на цвинтарі міста N.: почалося літо – мамам сльози лити…)
Звабник вітер бавиться, із троянд цнотливих
Обрива без сорому перші пелюстки –
Квітне літо в радості, юне, пустотливе!..
Біль
могили хлопчиків стереже
й вінки…
...
тут навічно лягли неціловані, юні, замріяні…
де їх слід на землі? де сини?!. де лани їх засіяні?..
27. к стих. «Госдеповскому холую», афтар – нечто зловонно-безмозглое:
«гаспадин хароший, он же рама хайер, он же карпатская сопилка, он же цывилизованая эуропа, и тому подобное, – он же подстилка путлеровская:
«не пыжся, многоликий -ОВНО-маз, а в зеркало гляди»
И льет недоносок слезу крокодилью в семь струй,
Страдает безмерно московско-дебильная рожа,
Что кто-то ему конкурентом в госдепе быть может!
И мучает это затычку крем-…-лядскую, гложет,
И ей невдомек: ну не люб для госдепа холуй! –
Госдепу партнеры нужны, да с умом,
Состоятельны чтобы,
И только пид-РАШЕ подходят такие утробы:
Способные вонь извергать Гаспадины и Rамы,
Цы- Э-, и Ra- Xa-, и сопилки, точнее, удоды –
Бедлама рашистского сучьи тупые уроды.
*
(почему эти реплики стоят рядом? – а как бесчестье ходит за честью, низость за достоинством, мразь и убожество душевное за человечностью (чтобы или свинью подложить, или обмарать) – так и здесь, на портале, вслед за истинными чувствами людей, сердца которых полны любви, совестливости и добра – появляются вонючие и мерзкие выбросы блевотины пропутинских сволочей – и мы тому свидетели)
Оно тут всегда было. Этим должен модератор заниматься. Я по этому вопросу 100 лет назад сказал, что думал. Но я при всем при том поэт, и хочу писать стихи, а не гавкаться. А этим всем пусть занимаются те, кто должен. Всего делов-то. Кто-то же управляет сайтом? А так писать вскоре не сможете, так подорвет
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все правильно, Серго, але щодо моральної сторони - ніколи нікчемству не забрати ні сил, ні часу. ні бажання писати: бо потрачений на них час - це додаток до перемоги над ними, замаскованими, та нами розкритими і названими
Не тужтеся, Касьяне! Тварину можна приручити, виродка - ніколи! Ось тільки чому сайт терпить таких "уродцев", Може, виконує вказівку кремля?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні. я тут недавно, але замітив, з якою швидкістю вони себе розмножують, закривай їх хоч на день по сім разів.
просто таки потрібно цимморде-рваторам слідкувати і вимітати погань, бо воно вважає, холуйське-московське, що демократія на сайті - це дозвіл прийти і все комусь святе обмарати смердючою слиною своєю.
а ми. принаймі маємо можливість такого виродка назвати його власним іменем
Як добре, Касьяне, що нас все-таки багато! Нехай словами, та все ж ми воюємо за українську Україну! Щаслива мати з Вами творче знайомство!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нас таки немало. та не будьмоо безголосими, маловірними і байдужими.
і все повернеться на добро! а всяке лайно рано чи пізно перетліє в гній.
будемо жити, Улянко!
Любовь и ненависть - две стороны одной медали.
Понравилось, сильные произведения!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то, Вікторе, зараз дійсно тільки ДВІ сторони нашого життя. так чиясь мерзена рука розділила його в якомусь смердячому крремлівському кабінеті: забрати всі поняття, кольори і звуки від життя у нас - і лишити тільки ці.
і якщо в нас любов наша перможе їх потворство і нікчемство - жити нам тисячу років!