вогнем палає серце ясне,
безжально спогади горять,
приросла до тебе маска,
вже не треба одягать
хотів ним стати - тепер станеш,
та назад чи повернеш,
хто ти є,напевно знаєш,
та від себе сам ідеш
може й правильно, не знаю,
кращим став,а може й ні,
в пошуках доріг до раю,
заблукав на чужині
себе старого не згадаєш,
а може десь там, в глубині,
ти все ж ненавидиш і знаєш,
якими були лиха дні
вогонь спалив,та не відразу,
спочатку тліло,і було,
сумніви,давалось важко,
ти говорив:" Це не воно!"
шукав,знаходив.чи здавалось,
себе,чи справді чесним був,
ти сам з собою,без відмазок,
напевно,вже давно забув
ти так старався зрозуміти,
що впустив,чого нема,
та нема де правди діти,
душа залишилось одна
у вічнім пошуку та зміні,
нові все маски одягав,
і не дивився,що від нині,
самотнім ти назавжди став
ID:
604539
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 06.09.2015 00:03:32
© дата внесення змiн: 06.09.2015 00:03:32
автор: Undead
Вкажіть причину вашої скарги
|