Розправляла світлі коси осінь
і заглядала у осінню мить,
шукала, що навколо ще зелене:
дерева всі позолотить.
Робочий пензлик свій виймала,
мольберт поставила і полотно,
потім пейзажі малювала,
наче красу творив їй хтось.
На полотні з’являлися пейзажі,
вправно мальований кожний листок,
стовбури в них потемніли і синіє
осіннє небо, або іде дощ.
Якщо йшов дощ, то сірий камінь
заповнював дорогу і тротуар,
став будь-який пейзаж прекрасним,
усе у осені виходило на лад.
Анімація із інтернету.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616553
