В печі палає, тріскотить
І жар обпалює обличчя
А за дверима йде сніг
І ночі чекає хуртовина.
Самотність тулиться до стін
І в них шукає друга
Світло грайливо мерехтить
Годинник відбиває ще дужче.
І дивляться на мене портрети неживих
Не весело, понуро
І не раз мої очі з ними пересіклись
Й здалось, що в нас на всіх єдина думка.
А серце нерозбірливо кричить
Воно не мовчить у грудях
Шукає друга серед стін
Готове забути не вдалі спроби минулого.
