Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Коріння наше має інший сорт - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Марсианин, 01.11.2015 - 17:01
Крым и Донбасс - это только начало. Развод и девичья фамилия - Новороссия, неизбежен.
Володимир Туленко, 31.10.2015 - 23:26
Нам не дано предугадать...Чем наше слово отзовётся! ... Бывают пятна и на Солнце, Об этом хочется сказать! А наши, ... эти "заправилы" (Словечко, ведь такое есть!) Не запродавцы, а мудрилы, Их просто так не перевесть! Нет! Лучше б нам писать сонеты! ... Но гадость не уйдёт при этом! Спасибо! Удачи! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володю, ти, як завжди, оригінальний і мудрий. Дякую за коментар. Щасти тобі.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Улянко!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксаночко.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, спасибі.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Лідочко.
Зоя Журавка, 30.10.2015 - 19:36
Цього вірша я написала коли по телебаченню показували як жили і жирували наші правителі.Хотілося змін на краще...а кращого не видно й не чути...НЕ ДУМАЙ ЛЮДИНО , ЩО ВІЧНО ЖИВЕШ! Хотіла б я знати, скільки ще треба Мільйони, мільярди людино для тебе? Бо навіть корова наївшись до сита, Лягає спокійно собі відпочити. Коли ляже спати вкраїнський народ? Коли нагодує увесь ситий скот? Коли нажеруться оті багачі? У них навіть жир виступа на плечі. Розкішні палати, ікон, як в церквах, Усі в позолотах, немов би в казках. Обікравши країну, моляться богу, Щоб вивезти все це, відкрив ти дорогу. Щоб люд весь вкраїнський осліп і оглух, Згадай, це ж і ти народився ось тут. І ранком босоніж ти бігав ногами. В дитинстві казав, пригорни мене, мамо. Коли колискову матуся співала, Грудним молоком , як і всіх годувала. Чи думала мати, чи снилось тоді? Що син її зрадить, усіх і її. І землю, яка годувала роками, Народ український і тата і маму. І прадіда й діда , увесь мирний люд. Який же це сором, яка в серці лють! А прийде хвилина, спитає Господь: Як жив ти, чи є на руках твоїх кров? Не думай людино, що вічно живеш, На той світ нічого цього не візьмеш. Зоя Журавка. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зоєчко, уклін Вам за мудрий вірш, кожне слово якого - правда. Дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Неонілочко. Щасти Вам.
|
|
|