Настане день, коли замкнеться коло,
і стануть крапки над усіма "і".
І будуть знову лінії чіткі
у того, що розмитим є навколо.
Настане день і скажуться слова.
Такі потрібні і такі важливі.
Та чи омріяні, чи геть зрадливі...
Осмислені, чи зовсім як полова...
Настане день, настане час і мить,
що розділятиме минуле і майбутнє.
Щасливе і в коханні, чи самотнє,
де серце вічно плаче та болить...
Настане день...колись...обов'язково.
Ми точно зрозумієм. А до того,
люби мене шалено...як нікого...
несамовито...довго...і казково...