Пливе вже по небу місяць-місяченько,
невидимий у ньому човняр,
по небу він з веслами рушить легенько,
хмарки і зірки закривав.
Пливе в небі човен, човняр вже легенько
за день снів усім назбирав,
тепер він із неба усім вам, рідненькі,
найкращії сни розсівав.
Ой, сіє, розвіє, летять і леліють,
спокійними робляться сни,
коли вечір буде, човняре миленький,
на небо швидко виходи.
Світилися зорі і моргали швидко,
і десь - де-не-де зорепад,
а човняр гойдає свій човен тихенько
і знов возить сни він для нас.
Ой, люлечки-люлі, дорослі і діти,
кому треба спати – засніть,
а човняр по небу сни стане возити,
і спокій нічний вже летить.
У сні тому буде зоря і дитина,
кохана, іграшки усі,
а хто і що буде у сні тому бачить,
нехай вибере сам свої сни.
Нехай у сні буде співати малеча,
зірками блищать небеса,
засніть, мої любі, дорослі й маленькі,
засніть бо вже спати пора…
Картина із інтернету.
15.01.2016.
