Хіба ти винен…Звісно ні…
То ж я забути твій не можу дотик…
І завмиранням в просторі турботи…
Є ніжність, що біжить як ті сніги…
Хіба ти винен… То моя палала шкіра…
Неначе потрапляла в кип’яток…
І то моя любовонька раділа і хворіла…
Неначе в квітах танцювала… крок, ще крок…