Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Гриб: І що далі? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катка, 18.01.2016 - 20:07
Це добре, що хвилює, гіршою була б цілковита байдужість, правда ж?Gribmund (шкода, я не знаю, як Вас звуть), а знаєте, буває так, що прочитаєш якийсь вірш, а потім ходиш і цитуєш сам собі на кожному кроці. Як мантру чи ще щось на кшталт) Так-от, колись у мене в голові весь час звучало: "Я люблю тебе, сповнену горя, все одно ти навіки моя. Біля нашого Чорного моря чорні з заздрості білі моря..." Дмитра Кременя) А тепер я ловлю себе на: "...і якщо вже прощатися – варто спиняти планету". Дивні у мене стосунки з поезією, що тут казати))) Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, байдужість вбиває.Мене звати Саша (якщо шо)). Приємно, що мої рядки крутяться у когось у думках) |
|
|