Розвію сивий попіл спалених часом мрій,
Залишу всі негаразди в минулому часі і році,
Нехай залишки печалі і всіх моїх божевіль
Застигнуть в німому жанрі напівкроці.
Взлетіти хоча б до небес, а далі у планах — космос,
Для мрії своєї поламані крила заставлю рости,
Я заново жити почну і новий почую голос,
Що буде в душі моїй щирість і радість нести.
Проб'ється струмочком із мене первісна сила буття,
Я все залишаю позаду і озиратись не буду,
І викину на смітник, як рване у вщент взуття
Недоліки всі свої і людські пересуди.
Так хочу свій рай знайти на клаптику землі,
Тривоги у серці змити рясною і дикою зливою,
Нехай все погане залишиться в сивій туманній імлі,
Я жити по новому стану...і буду щасливою.
29.12.2015 р.
