Мені так зимно. Береги в тумані
Холодна річка душить кришталем
Прозорим скроні. Не моє кохання
І так багато світових проблем.
В душі так непомітно й неминуче
Вже твориться передчуття весни
І рани в серці, що рубцюються болюче
Анестезує іній сивини.
*** **** ***
Шумлять весняні вітрогони
І геть женуть сумні думки.
Надайте силу всім хоробрим,
Як річкам надають струмки.
Ще тиждень і весна вже гряне громом
І свіжість пряна висвятить любов,
І Сонце грітиме наш край невтомно,
Півкуля наша горнеться до літа знов.
"Холодна річка душить кришталем,
Анастезує іній сивини,
І свіжість пряна висвятить любов"
ЦІ РЯДОЧКИ - ОСОБЛИВІ! Тим більше, що для мене пейзажна лірика - це справжнє поетичне диво!
Олена Акіко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Захоплююсь пейзажними картинами, але не завжди виходить щось вихопити за темою, щоб влучно і просто вписувалось в твір.
Дякую, Олю!