Ти не кажи, що ти забула
Мої слова…я говорив
Що бачив очі, мовби спів,
А ти під співи ті заснула.
Заснула, мов би квітка в лузі,
Що надвечір’ям тихо спить.
Гудуть джмелі, пухнасті друзі,
Знов ніч іде та час творить.
Творити казку серед степу,
Зірками візерунок бавить.
А вітер відганя халепу,
Під співи зірку першу славить.
А ти все спиш, вбрання розквітле,
Ти обійняла трави тихо.
Я, серед ночі, бачу світло,
Що відганяє зло та лихо.
Ти спиш, вмостившись на колінах.
Я подих свій тримаю в грудях.
Мої думки співають співи,
Про щастя, що блука по людях.