По извилинам речек и троП Окаянное сердце тряслО... Остановлено все для чегО? Да зачем ты сводил-то нас, деД? -На кону вашем злой закоН, Оттого и прожгло нутрО. Мы обычай наш верно храниМ - Улетаем по одномУ...
ID: 67356 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 05.04.2008 17:11:18 © дата внесення змiн: 05.04.2008 17:11:18 автор: Зося Круля
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie