Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: Я ДОСІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, рада завжди!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю!!! Можна і проспівати, справді...
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, мені приємно... Дякую!!!
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, рада Вам завжди!!!
Людмила Пономаренко, 20.06.2016 - 22:02
...та я знов розтоплюХолодні колючі льоди... Вкрай гарно, Наталю! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дякую Вам щиро!!! Завжди рада!!!
Ганна Верес (Демиденко), 20.06.2016 - 17:12
...ніч опустилася темна,аби я не бачила, Куди розкотилися ті намистини життя... І порвана нитка не буде вже цілою, втрачена, І попіл танцює, бо наші спалив почуття... Класно написано. Мені завжди приємно читати Вашу поезію: образність вражає! Обираю. Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мені як приємно, що Ви читаєте!!! Дякую, дякую!!! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліно, рада завжди!!!
Тетяна Луківська, 20.06.2016 - 13:58
дуже гарно, почуття хвилюють насправді.Таки любов вічна, хоча так часто нехтують її величчю, розсипають...а вона продовжється ...
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки вічна... На жаль, не всі це можуть зрозуміти...Дякую Вам щиро, завжди рада, заходьте!!! Єлена Дорофієвська, 20.06.2016 - 11:46
та я знов розтоплю Холодні колючі льоди, бо у сні тебе бачила Якою ніжною повинна бути душа, щоб відчувати так, думати так, чути серцем - саме так Спочатку засумувала разом з тобою, а ці рядочки, ніби тепла хвиля надії, обережно вкрили весь смуток Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Єлю, рада тобі завжди!!! Та трохи ніяково... , яка вже є... |
|
|