А потяг мчав кудись на схід.
В напівпорожньому вагоні
Я ледь помітила тебе,
Коли уранці, майже сонні,
Ми стрілись поглядом за мить,
В очікуванні на зупинку
І ти несміливо сказав:
,,кінцева, майже за хвилинку.\"
Ось так ,,кінцева\" назавжди
Лишилась в спогадах ,, початком\".
Де був ти звичним юнаком
А я замріяним дівчатком