Я не писатиму про осінь,
Бо ще стабільні літні дні.
Та забувать про неї зовсім,
Для мене справи надскладні.
Ще літо гріє тепло, ніжно.
А, може, погляд милий твій?
Ввійшов у серце обережно
І поселитись там зумів.
Життєві фарби зміг змінити,
І смуток в радість перелив.
Нові чуття зміг розпалити.
В душі надію поселив.
Ущерть наповнив ти весною,
Осінньо-літній цей сезон.
Своєю легкою рукою
В реальність ввів колишній сон.
Хоч пізнє літо в нас з тобою,
Та справа все ж тепер не в тім.
Ми йдемо впевнено ходою
Під літнім небом голубим..
Люблю я очі - колір неба,
Що так пасують до лиця...
І розуміти просто треба,
Коли в них настрою нема...
Чудово!!! Яка краса!!!Нам гріє серця....Аж хочеться пташкою злетіти чи побігти між тих квітів,соняхів...Яка прекрасна наша земля!!! Дякую,за задоволення....