Сонно гойдається тінь твого земного буття.
Спогад минулих світлин оберіга почуття
Знову на вибір політ, колом іде білий світ.
В просторі вимір чужий. спокій порушить не смій.
Виболить смуток гіркий у переході за край.
Шлях обираєш ти свій, я залишаюсь, бувай!
Спалах земного буття кортко зблисне в світах
і піде далі в життя той, хто не знає про страх.
Витерпиш грози спокус,їхні солодкі меди.
Потім лиш я повернусь. Знов повернуся сюди
Зустріч лише від розлук. Більше причини нема.
випусти птаха із рук, не замори задарма.
Здійсниш бажання чужі, чи необачність свою.
Я на останній межі чашу на двох розіп"ю.
У рівноденні своїм хтось схаменеться, хтось ні.
Мріям всміхнеться своїм хтось у пророчому сні.
Райдуги виведуть в світ дощики юні, рясні
Все відійде й відболить, як у щасливому сні.
Знов тебе зраджено в снах. Хай тобі це не болить.
І хай повсюдно в світах прощення здійсниться вмить.
(Мало медів на віку. Більше негоже просить.)
Хтось висіває життя у непрогрітій добі...
Серця непевне биття щось не підкаже тобі.
Ворог безликий не спить, множить печалі людські.
Думаєш, що лише мить, а за спиною віки.
Не зупиняється час, тихо продовжує хід.
Лиш оглянувся і враз вже покидаєш цей світ.
Як відпитати шляхів, тих, що раніше ходив?
Там, де сюрчать стрибунці, там, де кульбабка в руці...
Листом впадеш серед трав, вистелиш нові стежки.
І не журись, чи згадав той, кому множиш роки.
Хтось в передзвоні сердець вчує знайоме биття.
Не освятивши вінець зрадить закони життя.
Вирок і розтин сумлінь перелякає когось
судом нових поколінь те, що іще не збулось.
Вигуби помсту в душі, хай вона більш не прийде
і на тремтіння свічі рідна душа підійде.
Відстань вимірює шлях. спомин забутих стежок...
Те, в що повірив у снах - перший до вибору крок.
Не обережно живеш. Справді, не так, як хотів.
Пісню свою проживеш, навіть не знаючи слів.
Берег спалахує в снах сріблом причалів, портів.
Білий зажурений птах тихо пір"їнку зронив.
Обраний завтрашнім днем силу в пір"їнці знайде.
Той, кого ми оберем, вибору гідний буде.
Хочеш - ні слову не вір. Хочеш - живи, як живеш.
Я залишаю свій твір. Потім для себе знайдеш.
Латана стежка в світи білим лататтям рясним.
Поруч вже будеш не ти. Поруч чужий буде йти.
Гірко буде до плачу. Схочеться зрадить словам.
Знай, що я поруч лечу і на поталу не дам.
Мірку зняли на життя, на парадокси земні.
Я загублю почуття, не повертайте мені.
Холодно стане в душі, будеш потроху звикать.
Тільки оте "напиши" буде на світі тримать.
Там, де зречешся вогню, буде несила іти.
В самім краєчку шляху поглядом стрінешся знов
з тим, хто не знає страху,з тим, хто вже шлях цей пройшов.
Зникнеш опівдні, мов тінь, під передзвін голосінь.
Втеча у холод віків - справді не те, що хотів...
20-21.02.2010.
Ви хоч самі розумієте, що написали? Ну це така беліберда, що мізки туманить! Ви згвалтували мій мозок. Тут не те, що без півлітри не обійтися, тут очманіти можна ... Господи!... Присвятая Діва Марія !!!...
Di Agonal відповів на коментар брама, 16.11.2017 - 03:28
Пробачте, до прочитання я Вас не змушувала. Ніяких рекламних закликів і спец. запрошень Вам не відправляла. Цілком імовірно, що Вас цей текст не стосується. Можливо, мені трохи зрозуміліше що там і про що. Вашого мозку мені жаль. Але гвалтуванню ви піддали його без примусу із мого боку. Можливо це є формою дещо завуальованої віктимної поведінки. Дуже йому (мозку) співчуваю, і надалі раджу Вам обирати для нього більш легкоперетравлюваний харч. Це Ваш обов"язок, а не мій. А надалі раджу просто оминати мій акаунт, бо хто зна, з чи там іще не впораєтья Ваш мозок. Передавайте йому моє шанування із побажаннями всіляких гараздів. Дякую за коментар.
брама відповів на коментар Di Agonal, 16.11.2017 - 17:56
Легкоперетравлюваний харч ... Ви хвора людина.
Di Agonal відповів на коментар брама, 16.11.2017 - 19:15
Ви лікар? Де номер Вашої ліцензії? Чи просто намагаєтесь принизити мою гідність відповідно чинного законодавства і готові за це, згідно нього ж , відповідати?
Di Agonal відповів на коментар брама, 16.11.2017 - 03:29
"причини" в ст. 3; в ст. 8 "не освятивши вінця", якщо "вінця" тут додаток; в 9 тавтологічна рима; в 13 "зрадить слова" правильно; в 14, здається, рядок пропустили ( з римою до "іти" )
